- безгомінний
- —————————————————————————————безгомі́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безгомінний
Смотреть что такое "безгомінний" в других словарях:
безгомінний — а, е. В якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний … Український тлумачний словник
безгомінно — Присл. до безгомінний … Український тлумачний словник
беззвучний — (який не подає звуків), безгучний, німий, німотний, безмовний, нечутний; безшумний, безгомінний, тихий (який відбувається без шуму) … Словник синонімів української мови
тихий — I 1) (який звучить слабо, несильно), слаб(к)ий; неголосний, негучний (не дуже гучний); глухий, приглушений, півголосний (який нечітко чується) Пор. беззвучний 2) (сповнений тиші, без голосних звуків), беззвучний, безгомінний, безмовний, мовчазний … Словник синонімів української мови
